ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ БІЖЕНЦІВ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню особливостей захисту прав біженців у країнах Європейського Союзу в контексті сучасних міграційних викликів та гуманітарних криз. Актуальність теми зумовлена постійним зростанням кількості вимушено переміщених осіб у світі, кризою європейської системи притулку, а також масовим напливом біженців з України внаслідок збройної агресії російської федерації. У цих умовах питання ефективності правових механізмів захисту біженців набуває особливої наукової та практичної значущості. Метою статті є науково-правовий аналіз становлення та функціонування системи захисту прав біженців у Європейському Союзі, а також виявлення основних проблем її реалізації на нормативному, інституційному та практичному рівнях. У роботі простежено еволюцію міжнародно-правових підходів до захисту осіб, які вимушено залишили свої країни, починаючи з ранніх форм міжнародного співробітництва у міжвоєнний період і до формування сучасних універсальних стандартів у сфері прав людини. Показано, що сучасна система захисту біженців у ЄС ґрунтується на поєднанні міжнародних зобов’язань держав та наднаціонального правового регулювання, спрямованого на уніфікацію процедур і стандартів надання притулку. У статті акцентовано увагу на ключових принципах захисту прав біженців, зокрема на принципі невислання, рівності та недискримінації, а також на зв’язку інституту притулку з загальною системою міжнародного захисту прав людини. Обґрунтовано, що попри проголошення високих стандартів, на практиці зберігається істотний розрив між задекларованими нормами та реальним рівнем їх імплементації у державах-членах ЄС, що проявляється у неоднорідності процедур, умов прийому та можливостей інтеграції біженців. Окремо розглянуто досвід реагування Європейського Союзу на масове переміщення громадян України, який засвідчив здатність ЄС до оперативного захисту, водночас актуалізувавши довгострокові інтеграційні проблеми. Зроблено висновок, що ефективний захист прав біженців у Європейському Союзі можливий лише за умови узгодженого застосування принципів солідарності та відповідальності, а також подолання розриву між правовими деклараціями та практикою їх реалізації.