СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ДЕРЖАВНА СЛУЖБА» ТА «ПУБЛІЧНА СЛУЖБА»: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ТРАКТУВАННЯ

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню та представленню науково- прикладних результатів співвідношення понять «державна служба» «публічна служба» через призму сучасних підходів та трактувань. Аргументовано доведено, що найважливішими специфічними особливостями державної служби є те, що вона має публічний характер, тобто здійснюється в загальнокорисних цілях, для досягнення суспільного блага, по-друге, спрямована на реалізацію функцій держави, по- третє, службова діяльність носить зовнішньо-владний характер. В даному контексті частина державних службовців реалізує функції держави безпосередньо, інша частина здійснює організаційні функції. Службовці, які безпосередньо здійснюють державні функції (і наділені у зв'язку з цим зовнішньо-владними повноваженнями), належать до категорії посадових осіб. Обґрунтування даної позиції дозволяє трактувати державну службу як публічно-правове відношення між державою і службовцем, засноване на підпорядкуванні і має своїм змістом обов'язкову діяльність, що йде від імені держави і спрямовану до здійснення певного державного завдання. Звідси деякими вченими робиться висновок, що державні службовці є суб'єктами реалізації державних функцій і у зв'язку з цим наділені особливим статусом, тобто можливістю використовувати владно-управлінські повноваження, вирішувати державні завдання. Особливий характер виконуваних державними службовцями функцій зумовлює необхідність поміщення їх під особливий режим правового регулювання, що характеризується пануванням імперативних установлень, що може бути забезпечено лише нормами публічного права. Представлено тезу про те, що публічна служба, на думку численних авторів, повинна об’єднувати весь апарат державного управління і включати професійну діяльність з виконання повноважень різних суб'єктів публічного права: від органів державної влади та місцевого самоврядування до утворених ними громадських установ та організацій. Однак у такому контексті публічна служба стає неоднорідним правовим явищем. Якщо правовий статус державних і муніципальних службовців справді має багато спільного, то правове становище працівників утворених органами публічної влади підприємств та установ, досить істотно від нього відрізняється. Відповідно, у системі служби тоді можна назвати суто службові відносини, регульовані публічним правом, і трудові відносини врегульовані приватним правом.