ВПЛИВ ПРЕЗУМПЦІЇ ЗГОДИ АБО НЕЗГОДИ НА РОЗВИТОК ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КРАЇН ПІВДЕННОЇ ТА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

  • Євгенія Василівна Філатова Дніпровський Національний Університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: право, донор, реципієнт, закон, медицина, трансплантація, механізм державного управління, охорона здоров’я, публічне управляння

Анотація

У статті розглянуто різні системи презумпції (згоди або незгоди) на посмертне донорство у країнах Південної та Північної Америки, а саме: їхній вплив на розвиток трансплантології всередині країни. Для дослідження цієї статті було проаналізовано 12 країн, з яких у 5 країнах закріплено правову процедуру згоди (Чилі, Аргентина, Колумбія, Еквадор, Коста-Рика) та у 7 країнах процедура незгоди (Бразилія, США, Перу, Мексика, Канада, Панама, Болівія) на посмертне донорство. У дослідженні розрахований відсоток людей, які чекали на кінець 2022 року пересадку органів від кількості населення за кожною країною. Відповідно до результатів аналізу було створено 2 порівняльні діаграми, які графічно відображають числові дані даного дослідження. Стаття становить важливий внесок для покращення функціонування правової системи сфери трансплантології в Україні. А саме, проаналізувавши досвід успіхів та невдач держав, які застосовують різні підходи для вирішення проблем недостачі органів для трансплантації пацієнтам, на цьому підґрунті можна зробити висновок, що для вирішення цієї проблеми необхідно вжити комплексних заходів, що включають у себе збільшення обізнаності населення про важливість донорства органів, покращення системи організації та координації донорської діяльності, а також державне фінансування медичної сфери. Тільки за умови спільних зусиль можна досягти значного поліпшення ситуації з донорством органів та зменшення кількості пацієнтів, які чекають на трансплантацію. У результаті проведеного аналізу стану донорської бази для трансплантації органів було виявлено, що нестача донорських органів є серйозною проблемою, яка перешкоджає ефективному функціонуванню програм трансплантації та погіршує стан здоров'я пацієнтів, які потребують пересадки органів. Недостатність доступних органів призводить до значного збільшення часу очікування на трансплантацію, а також до збільшення ризику смертності серед пацієнтів у черзі на пересадку.

Опубліковано
2024-05-31
Розділ
Статті журналу