АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МОБІЛІЗАЦІЙНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний доктринальний аналіз правової природи мобілізаційних потужностей як структурно значущого елемента системи оборони та мобілізаційного забезпечення держави. Обґрунтовано, що мобілізаційні потужності становлять специфічний об’єкт адміністративно-правового регулювання, оскільки створюються у мирний час із чітко визначеною метою забезпечення функціонування держави, її економіки та об’єктів критичної інфраструктури в умовах особливого періоду. Їх правовий статус визначається не лише виробничо-господарськими характеристиками, а насамперед публічно-правовою функцією, спрямованою на гарантування національної безпеки та обороноздатності.

Проаналізовано нормативно-правові засади формування, обліку, збереження, передачі та використання мобілізаційних потужностей. Особливу увагу приділено встановленим законодавством обмеженням щодо їх відчуження та приватизації, у тому числі в разі ліквідації підприємств. Доведено, що такі обмеження відображають пріоритет публічного інтересу над приватноправовими засадами розпорядження майном у сфері забезпечення оборони держави та реалізуються через централізований механізм публічного управління.

Розкрито зміст адміністративно-правового режиму мобілізаційних потужностей, який характеризується імперативністю правового регулювання, підвищеним рівнем державного контролю та чітким розмежуванням компетенції органів виконавчої влади й інших державних органів. Підкреслено, що рішення щодо передачі або перерозподілу мобілізаційних потужностей приймаються виключно у межах визначеної Кабінетом Міністрів України процедури, що свідчить про їх особливий правовий статус та підпорядкованість режиму посиленого публічного контролю.

На підставі проведеного дослідження обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення законодавства у сфері мобілізаційного планування шляхом конкретизації адміністративних процедур, узгодження норм мобілізаційного та господарського законодавства, цифровізації системи обліку мобілізаційних потужностей та посилення інституційних гарантій законності й прозорості управлінських рішень. Удосконалення адміністративно-правового механізму у цій сфері розглядається як необхідна передумова підвищення ефективності мобілізаційної готовності держави в умовах тривалого особливого періоду.


Посилання

1. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію:Закон України № 3543 XII від 21 жовтня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 47.
2. Про правовий режим воєнного стану:Закон України № 389 VIII від 12 травня 2015 року // Відомості Верховної Ради України. 2015. № 28. Ст. 250.
3. Про оборонні закупівлі:Закон України № 808 IX від 17 липня 2020 року // Відомості Верховної Ради України. 2020. № 35. Ст. 269.
4. Про затвердження Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану:Постанова Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року // Офіційний вісник України. 2023. № 9. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п
5. Шамрай Б. М. Мобілізація, військовий облік, призов: загальні питання; нормативно-правове регулювання. Київ: Професіонал. 2025. 554 с.
6. У Збройних Силах України пояснили, як визначаються мобілізаційні плани: інформація від Генерального штабу Збройних Сил України // Українська правда. 16 червня 2025 року. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2025/06/16/7517317/
7. Повністю виконати не вдається: в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки відповіли, хто складає мобілізаційні плани // Focus.ua. 16 листопада 2025 року. URL: https://focus.ua/uk/voennye-novosti/733119-mobilizaciyni-plani-dlya-tck-viznachaye-genshtab-vin- ne-vikonuyetsya-na-100-vidsotki