ЗОВНІШНЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ ТА ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ З МІЖНАРОДНОЮ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЮ ПОЛІТИКОЮ

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз зовнішньої кримінально-правової політики України як самостійного напряму державної політики в умовах повномасштабної збройної агресії рф, євроінтеграційних процесів та трансформації міжнародного кримінального права. Обґрунтовано, що активізація участі України в діяльності Міжнародного кримінального суду, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та посилення міжнародного кримінально-правового співробітництва актуалізують потребу у чіткому теоретичному осмисленні цілей і завдань зовнішньої кримінально-правової політики та їх співвідношення з міжнародною кримінально-правовою політикою.

Проаналізовано доктринальні підходи до розуміння категорій «мета», «ціль» і «завдання» кримінально-правової політики та доведено необхідність їх концептуального розмежування. Запропоновано авторське бачення співвідношення цих категорій.

Обґрунтовано, що зовнішня кримінально-правова політика України не зводиться до похідної від міжнародної кримінально-правової політики, а виступає її національною проекцією, сформованою з урахуванням державних інтересів, зовнішньополітичних пріоритетів та особливостей національної правової системи. Визначено основні завдання зовнішньої кримінально-правової політики України, зокрема гармонізацію кримінального законодавства з міжнародними стандартами, виконання міжнародно-правових зобов’язань, забезпечення невідворотності відповідальності за міжнародні злочини та активну участь у міжнародних механізмах кримінальної юстиції.

Зроблено висновок, що чітке розмежування цілей і завдань дозволяє розкрити внутрішню логіку зовнішньої кримінально-правової політики України, підвищити ефективність її реалізації та забезпечити баланс між імплементацією міжнародних зобов’язань і збереженням кримінально-правового суверенітету держави.


Посилання

1. Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього: Закон України від 21.08.2024 р. № 3909-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3909-20#Text (дата звернення 03.01.2026).
2. Про ратифікацію Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України: Закон України від 15.07.2025 р. № 4518-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4518-20#n2 (дата звернення 13.01.2026).
3. Литвак О.М. Держава і злочинність: монографія. Київ: Атіка, 2004. 304 с.
4. Шинкарук В. І. Філософський словник. Київ: УРЕ, 1986. 800 с.
5. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда, А.А. Бурячок та ін. Т. 3. «З». Київ: Наукова думка, 1972. 741 с.
6. Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / за заг. ред. доктора філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. Харків: ВД «ШКОЛА», 2009. 1008 с.
7. Сокуренко В. В. Новітні вимоги до правового регулювання протидії злочинності. Кримінально- правове забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 12-13 жовтня 2017 р.). м. Харків, 2017. С. 66-69.
8. Стрельцов Є. Л. До концептуальних засад нової редакції кримінального кодексу України: принципове положення. Концептуальні засади нової редакції кримінального кодексу України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 17-19 жовтня 2019 р.). м. Харків, 2019. С. 38-41.
9. Козич І. В. Співвідношення функцій кримінально-правової політики з її цілями та завданнями. Право та суспільство. 2020. Т. 1. С. 42-51.
10. Борисов В. І., Фріс П. Л. Засади сучасної кримінально-правової політики України. Питання боротьби зі злочинністю. 2014. Вип. 27. С. 30-38.
11. Музика А., Лящук Є. Міжнародна кримінально-правова політика, як новий науковий напрямок. Право України. Київ. 2010. № 9. С. 81-89.
12. Politique criminelle et droit penal dans one Europe en transformation. Conseil del’Europe. Mars PР. 7-38.
13. Антонюк А. Б., Русецька В. А. Міжнародна кримінальна політика: її поняття та цілі. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 9. С. 319-322. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-9/78
14. Декларація тисячоліття ООН, затверджена Резолюцією 55/2 від 8.09.2000 р. https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/summitdecl.shtml (дата звернення: 13.01.2026).