ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ, ЯК ІНСТРУМЕНТ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі інформації з відкритих джерел як ефективного інструменту антикорупційної політики в умовах цифровізації державного управління, розвитку електронних сервісів та зростання суспільного запиту на прозорість діяльності органів публічної влади. Актуальність теми зумовлена тим, що відкриті дані, офіційні реєстри, електронні декларації, судові рішення, публічні закупівлі, медіаматеріали та інші масиви публічно доступної інформації створюють нові можливості для виявлення корупційних ризиків, здійснення громадського контролю та посилення інституційної спроможності держави у сфері запобігання корупції.

Досліджено сутність інформації з відкритих джерел, як окремого аналітичного ресурсу, що забезпечує формування доказової бази для оцінювання доброчесності публічних службовців, виявлення конфлікту інтересів, аналізу незаконного збагачення, моніторингу стилю життя та перевірки достовірності відомостей, поданих у межах процедур фінансового контролю. Окрему увагу приділено функціональному значенню відкритих джерел у діяльності антикорупційних органів, журналістських розслідувань, громадських організацій та інших суб’єктів антикорупційної політики, які використовують публічну інформацію для виявлення прихованих зв’язків, сумнівних активів та непрозорих управлінських рішень.

Обґрунтовано, що системне використання інформації з відкритих джерел сприяє підвищенню ефективності антикорупційної політики завдяки оперативності отримання відомостей, можливості їх верифікації, міжреєстровому зіставленню та формуванню об’єктивних аналітичних висновків. Водночас наголошено, що результативність такого інструменту залежить від якості нормативно-правового забезпечення доступу до інформації, технічної сумісності державних ресурсів, рівня цифрової компетентності уповноважених суб’єктів, а також від дотримання балансу між відкритістю даних і захистом прав людини, приватності та інформаційної безпеки.

Виявлено, що інформація з відкритих джерел має значний потенціал як превентивний, контрольний та аналітичний інструмент антикорупційної політики, оскільки дозволяє не лише фіксувати вже вчинені порушення, а й прогнозувати корупційні ризики, удосконалювати механізми державного моніторингу та формувати культуру публічної підзвітності. Зроблено висновок, що подальший розвиток антикорупційної політики вимагає інституціоналізації сучасних підходів до збору, обробки та аналізу відкритої інформації як складової ефективного публічного управління.


Посилання

1. Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // База даних Законодавство України / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1700-18 (дата звернення: 09.03.2026).
2. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI // База даних Законодавство України / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2939-17 (дата звернення: 09.03.2026).
3. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // База даних Законодавство України / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2657-12 (дата звернення: 09.03.2026).
4. Про публічні електронні реєстри : Закон України від 18.11.2021 № 1907-IX // База даних Законодавство України / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1907-20 (дата звернення: 09.03.2026).
5. Як відкриті дані допомагають боротися з корупцією? / Національне агентство з питань запобігання корупції. 20.01.2021. URL: https://nazk.gov.ua/uk/zapobigannya-ta-vyyavlennya- koruptsiyi/yak-velyki-dani-dopomagayut-borotysya-z-koruptsiyeyu/ (дата звернення: 09.03.2026).
6. Комарова Ю. М. Адміністративно-правовий статус Національного антикорупційного бюро України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2018. 229 с. URL: https://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/6710/1/dysertatsiia_komarova.pdf (дата звернення: 09.03.2026).
7. Пастух І. Д. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у публічно-правових відносинах засобами адміністративного права : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2021. 518 с. URL: https://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/18584/1/dysertatsiya_Pastukh.pdf (дата звернення: 09.03.2026). ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО. ФІНАНСОВЕ ПРАВО
8. Фодчук А. Б. Адміністративно-правові засади захисту осіб, які надають допомогу в протидії корупції : дис. ... д-ра філософії : 081 Право. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2020. 276 с. URL: https://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/17886/1/dysert_fodchuk.pdf (дата звернення: 09.03.2026).
9. Стеблянко А. В. Електронне декларування як форма контролю за доходами публічних службовців: досвід країн Європи // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2017. Вип. 44, ч. 2. С. 160–164. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/opac/search.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_fil e_name=PDF%2Fnvuzhpr_2017_44%282%29__39.pdf&P21DBN=UJRN (дата звернення: 09.03.2026).
10. Сметаніна Н. В., Таволжанський О. В. Моніторинг способу життя суб’єктів декларування у системі заходів фінансового контролю // Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 3. С. 210–214. URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/39.pdf (дата звернення: 09.03.2026).