ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ

Анотація

У статті досліджується правове забезпечення сталого розвитку річкового транспорту України як ключового компонента екологічно орієнтованої транспортної політики. Україна має потужний природно-ресурсний потенціал для розвитку внутрішніх водних перевезень, однак тривалий час ця галузь залишалася в стані занепаду через відсутність системного правового регулювання, неефективний екологічний контроль та неврахування принципів сталого розвитку. Автором зазначається, що Законом України «Про внутрішній водний транспорт» і створено підґрунтя для відновлення річкового судноплавства в контексті інтеграції до європейського транспортного простору. У роботі обґрунтовано, що річковий транспорт має переваги в екологічності, енергоефективності та здатності знижувати навантаження на автомобільну й залізничну інфраструктуру. Автор аналізує відповідність вітчизняної правової бази стратегічним цілям сталого розвитку, зокрема ЦСР 9, 11, 13 та 14, звертаючи увагу на потребу в гармонізації національного законодавства з міжнародними екологічними стандартами. Особлива увага приділяється необхідності оновлення технічних норм, модернізації флоту, розвитку навігаційної інфраструктури та підвищення рівня екологічної безпеки судноплавства. Розглядається роль державної політики у створенні стимулів для сталих інвестицій та забезпеченні правових гарантій екологічного управління водними ресурсами. Зроблено висновок, що річковий транспорт здатен стати конкурентною та екологічно безпечною альтернативою іншим видам перевезень, сприяючи реалізації стратегічної мети — перетворення України на регіональний логістичний хаб у дусі сталого розвитку.