ПРАВООХОРОННІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНОПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ВИКЛИКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей правоохоронних відносин та механізмів їх реалізації, з врахуванням основних тенденцій розвитку та викликів, що постають перед правоохоронною системою. У ході дослідження було виявлено, що правоохоронні відносини — це врегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають між суб’єктами у процесі здійснення функцій охорони правопорядку, прав і свобод людини, протидії правопорушенням та притягнення винних до юридичної відповідальності. Особливістю спрямованості правоохоронної діяльності є те, що більшість правовідносин у цій сфері виникає на основі правових норм, які мають заборонний характер і спрямовані на недопущення протиправної поведінки. Визначено механізм реалізації правоохоронних відносин та його структурні елементи. Зокрема, механізм реалізації правоохоронних відносин становить складну систему взаємодії правових норм, суб’єктів, форм та методів правоохоронної діяльності, спрямовану на ефективне забезпечення законності, правопорядку та захисту прав і свобод людини і громадянина. Ключову роль у цьому процесі відіграє державний примус, який є основним способом забезпечення реалізації правоохоронної функції держави. У результаті дослідження виділені актуальні проблеми правоохоронних відносин зумовлені, трансформацією правових механізмів безпеки, зміною підходів до правозастосування та викликами воєнного часу. Акцентовано увагу на перспективи розвитку правоохоронних відносин в Україні. Визначено, що лише за умов комплексного підходу, скоординованої політичної волі та участі громадськості можливе ефективне реформування системи правоохоронних відносин і побудова правової держави з високим рівнем правопорядку та довіри до інституцій.