ОБ’ЄКТ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА

Анотація

Актуальність даної теми заклечається в тому, що з прийняттям в 2003 році Цивільного Кодексу України, було визначено значну низку новел, які докорінно змінили його концепцію. Відбулися принципові зміни в самій структурі правовідносин, що обумовило в свою чергу зміни, як в суб’єктно-об’єктному складі, так і в змісті самих правовідносин.

Необхідно зазначити в цивілістичній літературі не існує єдиного підходу у визначенні предмета чи об’єкта правовідносин. Одні науковці зазначають об’єктами зобов’язань дії, а об’єктами відносин – речі. Інші науковці – до предмета речових правовідносин відносять речі, а предметом зобов’язання є поведінка суб’єктів.

Визначаючи правовий статус та режим майна комунальної власності, слід зазначити, що він виражається у формулі «що та скільки».

В статті розглядається не тільки вітчизняний досвід визначення правового статусу майна комунальної власності, а й аналізується зарубіжний досвід щодо регулювання відносин в сфері комунальної власності.

Відмежування комунальної власності від державної довело необхідність такого процесу, що позитивно відобразилось на правовому режимі такого майна. Аналізуючи Закон України «Про оренду державного та комунального майна» необхідно зазначити, що мова йде не лише про передачу в оренду сукупності основних засобів, а і про надання орендарю на умовах кредиту грошових коштів та цінних паперів. Передача в оренду майна відбувається у тих випадках коли за будьяких обставин власник не в змозі його використовувати. Підприємства, майно якого передане в оренду не повинно припиняти свою діяльність, оскільки той факт, що все майно передане в оренду, не означає, що підприємство не може здійснювати підприємницької діяльності.

В статті подаються пропозиції, щодо удосконалення правового статусу та режиму майна державної та комунальної власності.