СИСТЕМА ПРАВОВИХ ЗАСАД ПРОТИДІЇ ЕКОЛОГІЧНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В УКРАЇНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

У статті досліджено систему правових засад протидії екологічним правопорушенням в Україні та розкрито функціональне значення адміністративно-правового регулювання у відповідному механізмі. Обґрунтовано, що ця система не зводиться до сукупності окремих заборон, санкцій чи контрольних повноважень, а становить внутрішньо пов’язану нормативно-організаційну конструкцію, у межах якої поєднуються правові принципи, матеріальні та процедурні норми, режими охорони природних об’єктів, компетенція уповноважених органів, інструменти державного екологічного контролю та засоби юридичної відповідальності. Встановлено, що її структурними блоками виступають матеріально-правові, контрольно-наглядові, процедурні, юрисдикційні та інформаційні засади, а системоутворюючу роль у їх функціонуванні відіграють адміністративно-правова охорона і державний екологічний контроль. Показано, що адміністративно-правове регулювання посідає центральне місце у механізмі протидії екологічним правопорушенням, оскільки саме через нього загальні приписи екологічного законодавства трансформуються у конкретні управлінські рішення, форми контролю, процедури фіксації порушень, адміністративні акти, координаційні дії та юрисдикційне реагування. Окрему увагу приділено проблемам нормативного закріплення та практичної реалізації правових засад протидії екологічним правопорушенням. Доведено, що чинний механізм характеризується неповною системністю, фрагментарністю правового регулювання, слабкою узгодженістю між суб’єктами реагування, недостатньою якістю екологічних даних, нерівномірністю правозастосування та недостатньою ефективністю виявлення і притягнення до відповідальності осіб, винних у заподіянні шкоди довкіллю. На цій основі обґрунтовано напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання, пов’язані із систематизацією природоохоронних і деліктних норм, процедурним упорядкуванням адміністративного провадження, інституційним посиленням державного екологічного контролю, переходом до превентивної та ризик-орієнтованої моделі реагування, цифровізацією екологічного моніторингу, гармонізацією національних підходів із європейськими стандартами та виробленням спеціальних процедур документування шкоди довкіллю, заподіяної внаслідок збройної агресії. Зроблено висновок, що лише комплексне оновлення нормативної, інституційної та інформаційної складових може забезпечити перехід від фрагментарного реагування на окремі порушення до цілісної системи правового забезпечення екологічного правопорядку.


Посилання

1. Остапенко Л., Хомин Д. Адміністративно-правові засади управління у сфері забезпечення екологічної безпеки держави. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2023. Т. 10, № 1 (37). С. 174–179. DOI: 10.23939/law2023.37.174.
2. Личенко І. Поняття та ознаки адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2017. № 876. С. 163–169.
3. Сірант М. М. Інструментальна основа механізму адміністративно-правового регулювання забезпечення екологічної безпеки. Публічне право. 2020. № 3 (39). С. 113–122.
4. Ємець Л. О. Система та склад адміністративних правопорушень в сфері екологічної безпеки. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». Вип. 1. С. 34–48.
5. Кідалов С. О., Сніжна В. М. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері охорони навколишнього природнього середовища. Право. Людина. Довкілля. 2021. Т. 12, № 3. С. 119–130. DOI: 10.31548/law2021.03.15.
6. Манько Г. В. Стадії здійснення адміністративної процедури у сфері захисту довкілля та природних ресурсів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2021. Вип. 65. С. 242–247. DOI: 10.24144/2307-3322.2021.65.44.
7. Яра О. С., Улютіна О. А., Калмикова О. В. Взаємодія правоохоронних та контролюючих органів у сфері забезпечення екологічної безпеки. Юридичний науковий електронний журнал. 2025. № 11. С. 352–355.
8. Запольський Д. Є. Нормативна система адміністративно-правового забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2023. Т. 34 (73), № 6. С. 199–206 DOI: 10.32782/TNU-2707-0581/2023.6/32.
9. Макаренко Н. А., Макаренко О. Ю. Правове забезпечення екологічної безпеки в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Вип. 82, ч. 2. С. 201–209. DOI: 10.24144/2307-3322.2024.82.2.32.
10. Пустовіт Ю. Ю. Природа та сутність адміністративно-правової охорони. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 6. С. 381–384. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-6/89.
11. Сірант М. М. Поняття та призначення державного екологічного контролю. Аналітично- порівняльне правознавство. 2025. № 4, ч. 2. С. 329–334. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.04.2.54.
12. Марич Х. Мета та завдання адміністративно-правового механізму забезпечення екологічної безпеки в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 10. С. 118–121.
13. Білан О. В. Адміністративно-правові виклики реалізації екологічної політики України в умовах реформи публічного управління. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 6, ч. 2. С. 215–220. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.06.2.33.
14. Мінка Т. П. Шляхи удосконалення адміністративного правового регулювання нагляду та контролю у сфері навколишнього природного середовища. Правові новели. 2024. № 22, т. 2. С. 195–199. DOI: 10.32782/ln.2024.22.2.26.
15. Baik O. I., Stetsyuk N. V., Yesimov S. S., Tsebenko S. B., Andrusiak I. P. Problem issues regarding legal liability for environmental offenses in Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023. № 3. С. 104–110. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО. ФІНАНСОВЕ ПРАВО
16. Теремецький В. І. Охорона навколишнього природного середовища в Україні: проблеми законодавчого забезпечення. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2014. № 3. С. 210–218.
17. Теремецький В. І., Шуст Г. П. Публічне управління у сфері використання та охорони земельних ресурсів: зарубіжний досвід та українські реалії. Право і безпека. 2020 № 2. С. 69–75 DOI: 10.32631/pb.2020.2.09.