АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Анотація

У статті досліджуються адміністративно-правові інструменти державного контролю та нагляду як складові механізму забезпечення економічної безпеки підприємств транспортної інфраструктури. Проаналізовано функціональну спрямованість контрольної та наглядової діяльності публічної адміністрації, зокрема у контексті зростання економічних ризиків, пов’язаних з воєнним станом і глобальними викликами. Обґрунтовано необхідність законодавчого оновлення процедур адміністративного впливу із врахуванням принципів пропорційності, відкритості та ризикоорієнтованості. У статті також досліджується комплекс правових та організаційних засобів, які державні органи публічної адміністрації застосовують задля запобігання, виявлення й нейтралізації економічних ризиків у діяльності підприємницьких суб’єктів. Актуальність теми зумовлена зростанням внутрішніх та зовнішніх загроз, від кібератак до дисбалансів глобальних ланцюгів постачання, особливо в умовах трансформаційних суспільно-економічних викликів. Автор використовує міждисциплінарний методологічний підхід, поєднуючи системний аналіз, формально-юридичне тлумачення та ризикоорієнтовані моделі управління. Робота спирається на ключові положення «управлінсько-сервісної» школи, концепцію багаторівневого контролю, принципи процедурної визначеності й пропорційності та ідеї інтегрованого управління ризиками. У ході дослідження класифіковано адміністративно-правові форми забезпечення економічної безпеки: нормативно-правову, реєстраційно-дозвільну, контрольно-наглядову, сервісно-консультативну і санкційно-репресивну. Проаналізовано їхні методи — дозвільний, процедурний, моніторинговий, інформаційно-консультативний і примусовий. Виокремлено прогалини в чинному регулюванні: фрагментарність норм, надмірну дискрецію контролюючих органів, відсутність єдиного адміністративно-процедурного кодексу та інтегрованої цифрової платформи моніторингу ризиків. На основі критичного аналізу запропоновано низку інноваційних рішень: інституціоналізацію превентивного нагляду як сервісної функції держави; створення єдиної цифрової межвідомчої платформи моніторингу економічних загроз; запровадження державно-приватного партнерства в проектах із кіберзахисту та спільного фінансування заходів безпеки; розширення механізмів адміністративного оскарження й електронної сертифікації служб безпеки підприємств. В статті визначено, що адміністративно-правовий механізм контролю та нагляду за економічною безпекою має трансформуватися з репресивного «карального» інструменту в адаптивну систему превенції й підтримки бізнесу. Запропоновані зміни спрямовані на досягнення балансу між інтересами держави та підприємництва, що є запорукою стійкості національної економіки в умовах високої турбулентності та невизначеності