ФІЛОСОФІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА ТА ПРАВА ПРАВ ЛЮДИНИ В ОБМЕЖЕННЯХ НА ВОРОЖІ ДІЇ

Анотація

Вибір теми дослідження полягає у все більшому усвідомленні актуальності поєднання гуманітарного права з правом прав людини для захисту людей у збройних конфліктах. В аспекті того, що обидві галузі права тепер мають набагато більший міжнародний профіль і є регулярно використовуваними разом у роботі як міжнародних, так і недержавних організацій. Фундаментальні концепції законів війни залишилися по суті незмінними і все ще базуються на балансі між військовою необхідністю та гуманністю. Міжнародне гуманітарне право (МГП) і Міжнародне право прав людини (МППЛ) є взаємодоповнюючими джерелами права, які іноді можуть вступати в конфлікт. Відносини між МГП та МППЛ є складними та еволюціонуючими. Традиційно міжнародне право прав людини і міжнародне гуманітарне право є двома різними законами з різними предметами та різними коренями, і протягом тривалого часу вони розвивалися без особливого взаємного впливу. Оскільки право прав людини та гуманітарне право мають абсолютно різні історичні витоки, то кодифікація цих законів до недавнього часу йшла абсолютно різними шляхами. До порівняно недавнього часу існувало загальноприйняте припущення, що МППЛ не застосовується в ситуаціях збройного конфлікту, тобто тоді, коли застосовується МГП. Однак зараз визнається, що МППЛ продовжує застосовуватися навіть під час збройного конфлікту. Стаття визначає деякі параметри, які можуть інформувати щодо взаємодії між правами людини та гуманітарним правом у певній ситуації. Дійсно, їхню взаємодію повинні регулювати дві основні концепції: доповнюваність і взаємний вплив відповідних норм у більшості випадків, а в деяких випадках перевага більш конкретної норми (lex specialis), коли існує протиріччя між двома нормами права. У контексті сучасних викликів, що підтримуються під час збройних конфліктів, соціальна держава змінює ключову роль у забезпеченні підтримки прав людини та міжнародного гуманітарного права. Вона повинна забезпечити не тільки правовий захист своїх громадян, але й активно сприяти розвитку міжнародної співпраці з наданням захисту цивільних осіб, які постраждали від конфліктів. Соціальна держава, орієнтуючись на принципи гуманності та справедливості, забезпечує механізми, які дозволяють уникати насильства та знущання з боку державних і недержавних діячів, надаючи підтримку постраждалим категоріям населення, зокрема: забезпечення ефективного захисту прав людини в умовах війни вимагає від соціальної держави інтеграції принципів міжнародного гуманітарного права та прав людини в національні правові системи. Такий підхід дозволяє зміцнити правову відповідальність держави за дотримання міжнародних стандартів, а також забезпечити ефективний моніторинг та відшкодування жертвам збройних конфліктів. Важливим аспектом є те, що соціальна влада повинна діяти як міжнародні правові норми та національні механізми, сприяючи їхньому впровадженню та забезпечуючи правосуддя для постраждалих, навіть у найскладніших умовах війни.