КУРС НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯК ГОЛОВНА ІДЕЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ НА ЕТАПІ ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯ
Анотація
В сучасних умовах економічний розвиток суспільства відбувається завдяки інноваціям, запровадженню у виробництво нових технологій через конкуренцію, досягнення конкурентних переваг. Це випливає з теорії інноваційного розвитку, теорії інновацій та дії принципу змагальності (конкурентності).
Господарсько-правове регулювання концептуально і стратегічно має бути переорієнтовано з нагромаджування регуляторних приписів, детальної регламентації господарської діяльності на всебічне заохочення підприємництва та приватної ініціативи, використання науково-технічного потенціалу. Господарське законодавство, разом з іншими галузями права, має створювати найбільш сприятливий клімат для нарощування інновацій. Це можна зробити зарахунок забезпечення економічної конкуренції продукції. Отже, заохочення конкуренції з метою інноваційного розвитку - є актуальною проблемою. Для її вирішення, законодавчої підтримки інновацій з боку держави у вищеперерахованих напрямках відповідне правове регулювання має засновуватися на новаторському, антибюрократичному стилі юридичного опосередковування відповідних відносин. Щодо засад господарсько-правового регулювання, то це означає, що, перш за все, що всі положення ГКУ мають «працювати» на вирішення проблеми інноваційного розвитку економіки шляхом заохочення конкуренції. Не повинно бути декларативних, мертвонароджених і положень. Пропонуємо закріпити в ГКУ стратегічні цілі, інтереси держави і суспільства у розвитку господарської системи (економіки), забезпеченні стабільності, національної безпеки України та визначити засоби, стандарти поведінки суб'єктів господарювання, які б дозволяли досягати поставлених цілей найефективнішим способом. Саме це забезпечить більш цілеспрямовану дію цих засобів у досягненні стратегічних цілей, виконанні програмних завдань. Зростання дієвості результативності зазначених засобів має статися зарахунок їх націленості на вирішення головних проблем, підготовці і юридичному закріпленні найефективніших засобів розв’язання цих проблем, взаємопов’язаності, погодженості відповідних засобів, а отже і досягнення, за рахунок цього, так званого синергетичного ефекту.