ЗМІСТ І СУТНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню адміністративно-правового регулювання медичних послуг в Україні в контексті євроінтеграції. Підкреслено, що медична сфера є тією сферою, яка покликана забезпечити належний рівень і доступність медичного обслуговування усім громадянам, котрі звертаються за медичною допомогою. Важливість цього питання є беззаперечною, адже майже завжди медична допомога тісно перетинається із питанням забезпечення прав людини. Констатовано, що сьогодення, яке пов’язане зі становленням інформаційного суспільства, розвитком новітніх технологій та інновацій, пропонує нам все новіші та перспективніші варіанти відновлення здоров’я, шляхом надання таких медичних послуг, які пов’язані з трансплантологією, репродуктивними технологіями, клонуванням та ін. Вочевидь, все це має мати під собою чітку і зрозумілу правову основу, яка перебуватиме у площині неухильного дотримання основоположних прав людини і громадянина. Зазначено, що нині вже сформовано нормативно-правове підґрунтя забезпечення медичної сфери, що дозволяє зреалізувати конституційні засади щодо охорони здоров’я в Україні, однак з огляду на динамічність цієї галузі окремі норми потребують удосконалення, уточнення або зміни, а окремі правовідносини у галузі охорони здоров’я – очікують свого закріплення у законодавчих актах.
Наголошено, що досвід формування та розвитку системи охорони здоров’я, що має досить тривалий і складний шлях, який пройшли провідні країни світу, і медична сфера яких є певним еталоном для інших, свідчить про те, що позитивний результат функціонування цієї сфери досягався за допомогою поєднання двох складових: державного і приватного секторів надання медичних послуг. Обидва сектори стали міцним підґрунтя та гармонійним доповнення один одного. Натомість, особливим стимулом для кожного стала конкуренція, що сприяла запровадженню найбільш прогресивних форм організації медичної галузі, покращення медичної діяльності і, відповідно, дозволяла якнайкраще визначати перспективні та пріоритетні напрями для подальшого розвитку системи охорони здоров’я.