СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СУД: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Анатолій Євгенійович Шевченко Державний податковий університет
Ключові слова: канонічне право, церковне судочинство, професійне середовище, свідома професійна ідентичність, Середні віки

Анотація

Подана стаття присвячена дослідженню проблем становлення та розвитку професійного середовища середньовічних церковних судів в Західній Європі. Констатовано, що до XIII століття юристи, які працювали в церковних судах були «прото-професіоналами»: не існувало впорядкованого і систематичного ведення справ, не вистачало кваліфікованого суддівського персоналу, загальноприйнятих стандартів професійної етики і формального контролю над допуском до судової практики. Відзначено, що зі зростанням ролі папства в Церкві і християнському світі, поширенням університетів, рецепцією римського права і оформленням системи канонічного права поширюється судова влада церкви і відбувається організаційне оформлення середньовічного церковного судочинства: вибудовується чітка ієрархія церковних судів; церковні ієрархи починають делегувати судові повноваження професійним юристам – офіціалам. Звернуто увагу, що внаслідок розвитку канонічного процесуального права і ускладнення процедурних технічних тонкощів стала нагальною потреба в формуванні професійної групи юридичних експертів. Проаналізовано яким чином діяльність церковних суддів почала приймати форму ієрархічно організованої корпорації з свідомою професійною самоідентифікацією. Автор вважає безперечним, що жодна тогочасна «національна» держава не мала такої розгалуженої мережі судів, які перекривали б правове поле всієї середньовічної Європи. Зроблено висновок, що організація, процедури судочинства та фіксація прийнятих рішень середньовічних церковних судів стали прикладом для наслідування для тогочасних світських судових установ.

Опубліковано
2024-05-31
Розділ
Статті журналу