ІСТОРИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА АКТУ ЗЛУКИ УНР ТА ЗУНР ТА ЙОГО ДЕРЖАВОТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ

  • Віталіна Іванівна Озель Державний університет інфраструктури та технологій
Ключові слова: Українська держава, соборність, Злука УНР та ЗУНР, державотворення, конституційні акти

Анотація

Стаття присвячена дослідженню передумов та процедурних аспектів укладення Акту Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року, що став кульмінацією багатовікових зусиль українців щодо об’єднання своїх історичних національних земель умежах єдиної суверенної та незалежної держави України.

Процес утвердження соборності українських земель історично розпочався з пошуку підтримки ЗУНР серед політичних еліт Наддніпрянської України. Передвступний договір, укладений між представниками західноукраїнської політичної еліти та новосформованої Директорії УНР передбачав процедуру ратифікації злуки двох частин України. Прагнення представників ЗУНР щодо рівноправного представництва у вищих органах державного управління не були реалізовані. Керівництво Директорії усвідомлювало декларативний характер злуки.

Досліджуваний у статті період українського національного розвитку пережив чимало важких випробувань, але це спонукало українців підняти національно-визвольні ідеї на новий рівень – усвідомлення необхідності національно-територіальної єдності. Запорукою успішного розвитку, зміцнення та консолідації національної держави в складний період національно-визвольної боротьби 1917–1921 років могла стати внутрішня консолідація політичної еліти навколо встановлення спільної мети.

Опубліковано
2024-05-31
Розділ
Статті журналу