ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО СКЛАДУ МІЛІЦІЇ У ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1946-1948)

Анотація

Упродовж усього періоду функціонування органів охорони правопорядку кадрова проблема була однією з найактуальніших, оскільки саме від людського фактору залежала безпека громадян – одна з найважливіших цінностей суспільства. Ця проблема стоїть на порядку денному і сьогоднішньої діяльності поліції України, тому досвід минулих років щодо її вирішення не є суто академічною цінністю, а має конкретне практичне значення. У статті досліджено основні аспекти кадрового забезпечення міліції у 1946-1948 рр. Визначено основні чинники, що впливали на її недокомплектування, зокрема наслідки війни, на якій загинуло чимало досвідчених правоохоронців, післявоєнна розруха, голод 1946-1947 рр., які впливали на матеріальне та соціальне становище працівників міліції. Вказується, що показники кадрового забезпечення міліції у вказаний період були недостатніми, що істотно відбивалося на ефективності її діяльності щодо протидії злочинності та охороні громадського порядку. Для кадрового складу міліції були характерні низький рівень освіти, незначний досвід роботи, що знижувало їхню кваліфікацію. Проаналізовані певні досягнення та недоліки у процесі формування кадрового потенціалу, висвітлено основні заходи, що вживалися керівництвом міліції для подолання кадрового дефіциту та підвищення рівня кваліфікації співробітників міліції. У статті показано, якими шляхами відбувалося комплектування кадрів міліції, недоліки в організації цього процесу, пов’язані як з об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Керівництво МВС намагалося вживати заходів щодо підвищення освітнього рівня своїх співробітників через різні семінари і курси підвищення кваліфікації. Упродовж вказаного періоду вдалося підвищити рівень кадрового забезпечення міліції в республіці. Але, у цілому, кадрова проблема в міліції в повоєнні роки залишалася достатньо гострою.