НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХОДІВ ПРОБАЦІЇ

Анотація

У статті розкрито особливості реалізації таких заходів пробації як підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених та реалізація пробаційних програм стосовно осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням.

Підкреслено, що у випадку звільнення обвинуваченого від покарання із випробуванням, підготовка органом пробації досудової доповіді щодо обвинуваченого має бути обов’язковою. Вибірковий підхід до підготовки досудових доповідей допускає виникнення нерівного положення обвинувачених на стадії розгляду судом їх справ.

Зроблено висновок про необхідність уточнення на нормативному рівні строків підготовки органом пробації досудової доповіді із урахуванням розміру навантаження на відповідних співробітників органу пробації.

Зауважено про те, що визначення виду пробаційної програми по суті є складовою виду покарання. Наголошено на індивідуальному підході до розробки пробаційних програм та необхідності їх затвердження виключно судом. Розробка індивідуальних пробаційних програм має відбуватися із урахуванням минулого засудженого, його психіки, характеру, освіти, джерела доходів, оточення, стосунки із сім’єю, стану здоров’я, наявності травм, що можуть мати вплив на поведінку тощо.

Звернуто увагу на зміст чинних пробаційних програм, що, із урахуванням легального поняття пробації, дало право дійти висновку про необхідність включення до них більш широкого кола заходів, зокрема сприяння працевлаштуванню, поновленню та оформлення документів, обмеження найближчого оточення засудженого тощо.

Запропоновано напрями вдосконалення законодавства України про пробацію шляхом встановлення строків підготовки органом пробації досудової доповіді, обов’язку суду здійснювати оцінку досудової доповіді при ухваленні вироку; запровадження індивідуального підходу до розробки пробаційних програм та покладення на суд обов’язку призначення засудженому конкретної пробаційної програми.