ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В УМОВАХ СУЧАСНОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню сучасних підходів до протидії корупції, що передбачають застосування новітніх інформаційних технологій, таких як електронне урядування, електронні закупівлі та розробки в галузі штучного інтелекту.
Автор The article is devoted to the study of modern approaches to combating corruption, which
involve the use of the latest information technologies, such as e-government, e-procurement and developments
in the field of artificial intelligence. позитивно оцінює результати масового впровадження інформаційних технологій у державний механізм та економічну діяльність, оскільки це дозволило реалізувати можливості дистанційної роботи в умовах заходів щодо протидії пандемії COVID-19 та війни в Україні. Здобутки Міністерства цифрової трансформації України, зокрема у сфері електронізації надання ряду адміністративних послуг та відповідно – зменшення корупційних ризиків, також не викликають сумнівів. Водночас, він наголошує на потребі раціонально оцінювати не лише позитивні, але й негативні аспекти масового впровадження сучасних інформаційних технологій.
Ключовою проблемою, яка призводить до генерації нових корупційних ризиків, на базі впровадження сучасних інформаційних технологій у державний механізм, залишається людськийфактор. Навіть технології штучного інтелекту не позбавлені цього недоліка, оскільки розробка програмних комплексів здійснюється людьми, що мають власні інтереси. А необхідність контролю за програмами, що мають потенціал розвитку штучного інтелекту, формує високі повноваження контролюючих осіб, що вже несе в собі нові корупційні ризики.
Акцентовано увагу на особливій небезпеці поширених у програмній та ігровій спільноті «закладок», так званих «Великодніх яєць», що зазвичай мають розважальну природу. Потенціал такого роду «артефактів» несе в собі колосальні корупційні і безпекові ризики, в контексті реалізації проєктів електронного урядування, електронних закупівель і електронного судочинства. Натомість, на прикладі наявних у законодавстві прогалин доведено складність передбачення появи таких загроз.
Запропоновано зосередити увагу на проблематиці прогнозування нових корупційних ризиків у ході законотворчого процесу. Наголошено на необхідності розробки дієвого механізму такого прогнозування.