ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК
Ключові слова:
вікова психологія, вікова динаміка розвитку, особистість, спостереження, самоспостереження, психіка, психічний розвиток, вікова періодизація, експеримент, генотип, зрілістьАнотація
Питання вікової психології порушувалося ще за античних часів. Витоки знань, що належать грецьким філософам, базувалися на віковій психології ранньої стадії розвитку людини (дитячо-підлітково-юнацький період). Згодом підґрунтям розвитку вікової психології стала значна кількість концепцій сутності особистості. Зокрема, психоаналізу Зігмунда Фрейда, біхевіоризму Джона Уотсона, когнітивної теорії Жана Піаже, гуманістичного підходу Абрахама Маслоу. Почали з’являтися концепції щодо психології дорослих і людей похилого віку.
Нові концепції аналізу вікового розвитку виявлялися у сфері класичних напрямків психології. Вирізняються певні тенденції, що різнобічно висвітлюють особистість. Вікова психологія тісно пов’язується з іншими науками.
В Україні вікова психологія популяризується. Явища вікового розвитку особистості досліджуються в інституціях, розглядаються на конференціях, висвітлюються у працях вчених. Особлива увага концентрується на дослідженнях особливостей розвитку у дітей.
Сучасна вікова психологія спирається на результати надбань, що набувалися упродовж віків і продовжує накопичувати знання, виявлені внаслідок змін, що відбуваються у реальному житті людини на всіх етапах існування.
